четвер, 2 червня 2016 р.

Українська народна казка "Правда і кривда"

Були собі два брати. Старший багатий був, і всієї родини тільки жінку мав, а менший брат був бідний,і мав купу дітей. Раз брати засперечались, як- краще на світі жити — правдою чи кривдою. І каже старший:
— Ходім питати подорожніх; як з перших трьох, що їх зустрінемо, хоч один скаже, що правдою краще жить, то ти виграв; а як усі три скажуть, що кривдою краще, то я виграв. Тільки як я виграю, то очі тобі виколю. Чи
згода?

Українська народна казка "Баба Метелиця"

Був собі дід та баба та й були у них дві дочки: одна була дідова, друга бабина. Не любила баба пасербицю і тримала її в хаті, як наймичку: ніколи дівчина не спала, ні з’ їла, ані ночі за роботою не доспала. А бабина доця ні за холодну воду не бралась, тільки все в подушках вилежувалася та вередувала.
І трапилось дідовій дочці таке, що вона відро в криницю впустила. Перелякалася бідна — що їй від мачухи буде! Але чи сяк, чи так, а довелося до хати йти, мачусі про шкоду признаватись.
Розлютилася баба те почувши. Лає дівчину, б’є — і велить у криницю лізти, на дні відра шукати. А було то зимою, і вода крижана була.

Українська народна казка "Про Івана Вірного"

Був собі багатий купець і мав одним одного сина. А жінка його давно померла. Викохав купець того сина, навчив його всяким наукам, і виріс хлопець такий гарний та моторний, що й цар не посоромився б його за сина мати. Став йому батько за кидати, чи не час би вяге й оженитися, так сип і слухати не хотів — погуляю ще, було каже.
Тільки одного дня прийшов він з міста такий смутний та невеселий, що й їсти не схотів. Став його батько випитувати, що сталось — мовчить. Та в зке псскоро признався, що бачив у місті
портрет заморської царівни і так її вподобав, що як не висватає її для нього батько, то він і смерть собі заподіє.

Українська народна казка "Золота гора"

Був собі один багатий купець. Жінка його померла ще молодою і залишила йому сина-одинака, якого батько кохав над усе. Нічого не жалував для сина, тільки не навчив його ніякої роботи.
— Навіщо? каже було: — з нього вистачить і мого багатства.
І виріс той син високий і з лиця гарний і серцем добрий, тільки не знав ніякої роботи, ані ремества не вмів. А як минув йому двадцятий рік, занедужав купець та й помер, залишивши синові все майно.
Спочатку хлопець дуже журився, але потроху став звикати. І товариші допомогли — стали розважати, на гулянки підмовлять. А що грошей купецький син лічити не вмів, до того ж ще й серце мав добре, хто попросить, всім давав, — то гроші хутко попливли за водою. А там і позичати довелось — і не минуло й року, як за борги продано купецькому синові все майно, і він опинився на вулиці.

Українська народна казка "Кришталева гора"

Був собі цар. Десь на кінці його царства була кришталева гора, а в тій горі жив змій. І стала та гора рости і те царство в себе втягати, і вже більше, як пів царства під горою було. І став змій такий сміливий, що по всьому царству вже літає, худобу й людей хапає та їсть. Ухопив і царську дочку, але вона була дуже гарна, і змій її не з’ їв, тільки в кришталеву гору замкнув.
Сидить там царівна і плаче, а гора все росте. І проголосив цар, що хто змія уб’є, а кришталеву гору розтопить, за того дочку віддасть і все царство йому відпише.
А в сусіднього царя та був син, Іван-царенко. Він колись на полювання ходив, і вкусила його мурашка.

Українська народна казка "Кобиляча голова"

Був собі дід та баба, та й було в них дві дочки — дідова й бабина. І не злюбила баба дідової дочки та все до діда приставала:
— Завези, та й завези свою дочку в ліс.
Довго не хотів дід баби слухати, жалував свою дочку, та нарешті баба так дідові докучила, що не міг їй перечити і сказав своїй дочці: — поїдеш зо мною в ліс; я дров нарубаю, а ти мені
їсти звариш. Запріг коня та й поїхали. Довго їхали, коли бачать — хатка.
— Отут мені й варитимеш, каже батько, — а я поїду дрова рубать.

середа, 1 червня 2016 р.

Українська народна казка "Злидні"

Були собі два брати: багатий і бідний. Бідний був столяр і майстер добрий, тільки якось йому не велося: і хата була згоріла, і корова здохла, і сам якось гемблєм руку покалічив, довго
потім робити пе міг, і з дітей все було хтось хорує, а дітей цілу купу мав. Отже, як не пильнував роботи, а з біди не вилазив; часом і шматка хліба в хаті не було.А в багатого брата дітей не було, тільки він та жінка; а поля і худоби доволі було, бо все йому щастило: і хліб родився, і скот плодився; мав він що з’ їсти і пити, в що взутися і в чому походити. Проте, він бідному братові ні в чім не допомогли, а бідний і не просив у нього, все намагався заробити сам, до багатого брата мало що й ходив, хіба що на великі свята. Надійшло Різдво і трапилось бідному братові, що саме на кутю не було в хаті ані що зварити, ані чим посолити; та й хліба зо
два дні вже в хаті не бачили. Плачуть голодні діти на печі, хлипає жінка в кутку, а далі й каже чоловікові: — їй б хоч до брата сходив, може б він тобі що на свята дав. Подумав бідний
брат та й пішов.